2023-2024 н. р.
Біологія 11-А
https://meet.google.com/kyf-hwgs-pzp - посилання на онлайн уроки (за розкладом)
06.05.24 - 09.05.24
Тема: 1. Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний захист. Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації.
1. https://youtu.be/2FQ6YPxTPs0
2. Представлення проєктів : "Клонування організмів", "Нанотехнологіі в біології", "Трансгенні організми: за і проти".
Д.З. Підготувати і представити проєкти (на вибір). Повторити основні поняття, терміни, закони за курс біології 11 класу.
18.01.24 - 22.01.24
Тема: Популяції. Класифікація популяцій. Структура та характеристика популяцій. Механізми регуляції густоти (щільності) та чисельності популяцій. Роль популяцій в екосистемі. Властивості та характеристика екосистем. Типи зв'язків між популяціями в екосистемі.
https://youtu.be/eWWd9xduKaU - популяції, структура, класифікація
https://youtu.be/lS7Sd1ds4t8 - густота та чисельність популяцій
https://youtu.be/PLFMAnuaCDM - екосистеми
https://youtu.be/hAsyROCwo7Y - екосистеми, типи зв'язків
Екосистема — це природна або штучна система, що складається з угруповань живих організмів і середовища їхнього існування. Це сукупність видів рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів, що співіснують, взаємодіють між собою і з навколишнім середовищем проживання таким чином, що співтовариство може зберігатися і функціонувати протягом тривалого періоду часу.
За походженням екосистеми поділяють на природні і штучні. До природних екосистем належать ті комплекси, у яких колообіг речовин здійснюється без утручання людини. Наприклад, ліс, степ, луг пустеля. Екосистеми природного походження класифікують на наземні, прісноводні та морські. Штучні (антропогенні) екосистеми створені людиною і здатні існувати лише за її підтримки (город, клумби, сільськогосподарське поле). Найпростішим прикладом штучної екосистеми є акваріум. Попри штучну комбінацію риб, молюсків і рослин, людина регулює харчування, освітлення, аерацію, очищення води. Найбільшою екосистемою на Землі є біосфера — сукупність усіх живих організмів та їхніх місць проживання.
Типи зв’язків між популяціями різних видів в екосистемах —
Трофічні: один вид харчується іншим. В екосистемі спостерігається так званий харчовий ланцюг. Наприклад, коник їсть траву, комахоїдний птах з’їдає коника, а хижий птах, у свою чергу, може з’їсти його. Відповідно в екосистемах виділяють продуцентів (рослини), консументів І порядку (рослиноїдні тварини), консументів ІІ, ІІІ і т. д. порядків (хижаки).
Органічними рештками живляться детритофаги та редуценти. Детритофагами прийнято називати тварин (багатоклітинних та одноклітинних), які живляться органікою, що розкладається. Наприклад, дощові черви, грифи, личинки комах. Редуценти — це мікроорганізми (бактерії та гриби), які власне розкладають рештки.
Трофічна сітка
Прикладом топічних зв'язків також слугує ярусність рослинних угруповань. У лісі створюється свій мікроклімат, який характеризується підвищеною вологістю, малою контрастністю температур, меншою освітленістю. Це сприяє росту рослин і розміщенню їх за ярусами (наведіть приклади рослин, які займають різні яруси лісу у місцевості вашого проживання).
Найрізноманітніші види мохів оселяються на зволожених місцях, відтак утворюється ґрунтовий розчин і складаються сприятливі умови для заселення цих боліт журавлиною та іншими рослинами, характерними для боліт Полісся України. А буває й навпаки. Наприклад, багато рослин виділяють фітонциди, що пригнічують життєдіяльність інших видів бактерій, грибів і рослин. Завдяки трофічним і топічним зв'язкам, які часто переплітаються між собою, організми об'єднуються в досить стабільні угруповання різних рівнів, що входять до екосистеми. Унаслідок цього встановлюються досить складні міжвидові взаємозв'язки, які становлять основу їх існування.
Рис. Екологічна піраміда
Д.З. Опрацюйте матеріали підручника п. 27,28,29, сайту, відеоматеріали.
15.01.24
Тема: Предмет вивчення екології, її завдання та методи. Зв'язки екології з іншими науками.Екологічні закони. (за 28.12.23) Екологічні чинники та їхня класифікація.Закономірність впливу екологічних чинників на на організми та їх угруповання. Стено - і евробіонтні види.
https://youtu.be/F_tu_aJaLAg - екологія як наука
https://youtu.be/Ke1mcbxfDAw - закони екології
https://youtu.be/bBHqfBo71LI - екологічні чинники
ЕКОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ
ЕКОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ | ||
Абіотичні | Біотичні | Антропічні |
Кліматичні (вплив світла, температури, вологості) Атмосферні (вплив повітря) Едафічні (вплив ґрунту) Гідрологічні (впливи води) Топографічні, або орографічні (вплив рельєфу) | • Симбіотичні, нейтральні та антагоністичні • Вірусогенні, мікробіогенні, фітогенні, мікогенні й зоогенні • Внутрішньовидові й міжвидові | Техногенні (вплив галузей промисловості) Антропогенні (опосередкований вплив людини) |
Якою є загальна реакція організмів на вплив екологічних чинників?
Прояв впливу чинників виявляється в зміні життєдіяльності організмів. При цьому в діапазоні їх дії виокремлюють певні зони (іл. 1):
1) зону нормальної життєдіяльності (оптимум) - значення чинника, що є найсприятливішими для життєдіяльності організмів і за яких спостерігаються ріст й розмноження. Кількісно вона охоплює діапазон від нижнього песимуму (екологічного мінімуму) до верхнього песимуму (екологічного максимуму);
2) зону пригнічення (зони песимуму, стресові зони) - значення чинника, за яких організми зберігають життєдіяльність, але не ростуть і не розмножуються; що більше значення чинника відхиляється від оптимальних, то сильніше пригнічується життєдіяльність особин;
3) зону екологічної валентності (діапазон витривалості, межі витривалості) - діапазон мінливості чинника, в межах якого можлива нормальна життєдіяльність. Розрізняють верхню й нижню межі витривалості.
Іл. 1. Схема дії екологічного чинника
Екологічна валентність різних видів може значно різнитися. Так, північні олені витримують коливання температури повітря від -55 °С до +30 °С, а тропічні корали гинуть вже в разі зміни температури на 5 - 6 °С.
Отже, ЕКОЛОГІЧНА ВАЛЕНТНІСТЬ (екологічна толерантність) - здатність організмів витримувати певну амплітуду коливань екологічних чинників.
Чим стенобіонти відрізняються від еврибіонтів?
За екологічною валентністю організми поділяють на такі екологічні групи, як стенобінти та еврибіонти.
Іл. 2 Осоїд звичайний - ентомофаг, який живиться личинками ос і джмелів
Стенобіонти (від грец. стенос - вузький та біос - життя) - організми, які можуть жити лише за дуже незначної зміни чинників середовища. Як правило, стенобіонтами є високоспеціалізовані види, симбіонти, мешканці морських глибин, печер, лісів високогір'я. До стенобіонтних організмів належать:
- стенофаги - організми, які живляться небагатьма видами корму (колібрі, осоїди, коала) (іл. 2);
- стенобати - організми, існування яких можливе тільки на певній глибині за певного тиску води (клопи-водомірки, глибоководні кальмари, риби-вудильники);
- стенотерми - організми, пристосовані до відносно сталих температурних умов довкілля і які не витримують їх коливань (форель річкова трапляється в холодних гірських річках);
- стеногали - організми, що витримують лише незначні зміни ступеня солоності середовища (головоногі молюски, карась, видра річкова).
Іл. 3 Очерет звичайний (росте у прісних і солонуватих водоймах по всій Україні)
Еврибіонти (грец. еври - широкий та біос - життя) - організми, які можуть жити за значних змін екологічних чинників. Так, багато наземних тварин і рослин помірних широт можуть витримувати великі сезонні коливання температури, вологості та інших чинників середовища. До еврибіонтних організмів належать:
- еврифаги - організми, які живляться найрізноманітнішою рослинною і тваринною їжею (пацюк сірий, тарган рудий, свиня дика, бурий ведмідь, крук);
- еврибати - організми із широким діапазоном вертикального поширення, які витримують значні коливання тиску води (губки, голкошкірі, кити);
- евритерми - організми, що пристосовані до значних коливань температури середовища (сокіл-сапсан, вовк сірий, сосна звичайна);
- евригали - організми, здатні існувати в середовищі зі значними змінами ступеня солоності (очерет звичайний, прохідні риби) (іл. 3).
Отже, екологічна валентність стено- та еврибіонтів виражається вузьким або широким діапазоном витривалості й розглядається як відносна реакція видів на деякі чинники середовища або на їх комплекс.
Які основні закономірності впливу екологічних чинників?
Чинники середовища впливають на організм не окремо, а в комплексі. Відповідно, будь-яка реакція організму визначається дією багатьох чинників. При цьому інтегральна дія чинників не дорівнює сумарній дії окремих чинни-
ків, оскільки між ними відбуваються різного роду взаємодії: пригнічення одного чинника іншим (монодомінантність), взаємне посилення декількох чинників (синергізм), взаємне пригнічення декількох чинників (антагонізм). Взаємодію чинників відображено в законах сукупної дії та взаємокомпенсації екологічних чинників.
Закон сукупної дії екологічних чинників (закон ефективності чинників, закон О. Мітчерліха, 1909): у природі один екологічний чинник може впливати на інший, тому успіх виду в довкіллі залежить від взаємодії чинників. Наприклад, підвищена температура сприяє випаровуванню води, тварини важче витримують високі температури за значної вологості.
Закон взаємокомпенсації екологічних чинників (закон Е. Рюбеля, 1930): відсутність або нестача деяких екологічних чинників можуть бути компенсовані іншими близькими чинниками. Так, обмеженність світла в парнику може бути компенсована підвищенням концентрації СО2, підвищення температури повітря сприяє випаровуванню води, зниження рівня освітленості зменшує потреби рослин в Цинку.
Серед багатьох відомих закономірностей впливу окремих екологічних чинників на живі організми у практичній діяльності людини найширше застосовуються закон обмежувального чинника, закон оптимуму й закон толерантності.
Закон обмежувального чинника (закон мінімуму, закон Ю. Лібіха, 1840): найбільшу лімітуючу дію на організм, популяцію або угруповання справляють ті життєво важливі чинники зовнішнього середовища, кількість (концентрація) яких близька до мінімального критичного рівня. Найчастіше лімітуючими чинниками є температура, світло, тиск, біогенні речовини тощо.
Закон оптимуму: кожен чинник позитивно впливає на життєдіяльність організмів лише в певних межах. Стан організму, популяції або екосистеми, за якого вони виявляють найвищі показники життєдіяльності, описують поняттям екологічний оптимум.
Закон толерантності (закон Шелфорда, 1913): лімітуючим чинником процвітання будь-якого організму (виду) в даному місцеіснуванні може бути як мінімум, так і максимум екологічного чинника, діапазон між якими визначає витривалість (толерантність) організму до даного чинника.
Отже, існування організмів певного виду в певному середовищі зумовлене взаємодією з цілим комплексом екологічних чинників, що діють згідно з певними закономірностями.
Д.З. Опрацюйте матеріали підручника п.24-25, сайту, відеоматеріали.
Немає коментарів:
Дописати коментар